Український богословський сайт Контакт
ГОЛОВНА ПУБЛІКАЦІЇ БІБЛІОТЕКА АУДІО ВІДЕО ФОТО ФОРУМ БЛОГЕРИ ОСВІТА
релігійна філософія 
04.04.2006
ПАРАЛЕЛЬ МІЖ ПРОТЕСТАНТСЬКОЮ ЕТИКОЮ ТА ДЕЇЗМОМ В АСПЕКТІ ТЕЛЕОЛОГІЇ
Олексій Вєдров
Під протестантською етикою ми розумітимемо насамперед етичні настанови тих деномінацій, із яких М. Вебер виводив дух капіталізму (кальвінізм, пієтизм, методизм і анабаптизм), при цьому спиратимемося на присвячені їй праці Вебера. Деїзм ми розглядатимемо „усереднено”, беручи його як тип філософського світогляду та нехтуючи його внутрішньою диференційованістю. Таким чином, наша спроба встановити паралель між двома вказаними явищами має підкреслено гіпотетичний характер та може суперечити багатьом історичним фактам. Проте винятки лише підкреслюють правило.
Протестантизм переносить учення про напередвизначення на сферу спасіння: не тільки земне життя визначається Божественним провидінням, але й життя потойбічне. Люди від початку розділені на тих, що спасуться, та на приречених. Тому воля людини (як би не розумілось її співвідношення з Божою волею) не в змозі змінити власну долю після кінця часів. Для нас тут не важить те, що конкретна людина не може знати точно, в чому полягає Божа воля й чи спасеться вона: головне, що спасіння тепер не може розглядатися як мета людського життя. Вебер наголошує, що людину протестантизм починає розуміти як „інструмент” Бога („не Бог для людей, а людина для Бога; і всі людські звершення... мають свій смисл виключно як засоби самоутвердження Божої величі” [1, 120]); інструмент же не може діяти „заради”, оскільки не вільний у власному цілепокладанні; його мета визначена його творцем. Тобто (хоч це й може суперечити ряду цитат із відомих протестантських теологів) Сам Бог перестає бути метою людського життя. Стосунки людини й Бога втрачають телеологічний аспект. Надалі Pax Christiana щораз більше секуляризується – якщо не можна жити заради Бога, навіщо Він узагалі потрібен? Думаю, що не буде помилкою „post hoc ergo propter hoc” стверджувати наявність аподиктичного зв’язку між цими двома подіями: втратою Бога як мети та зневірою в Бога взагалі, між протестантською етикою та соціальним світом без Бога, суттєво механізованим. Сукупність інструментів, що діють механічно, уже запущена майстром і цілком може обійтися без нього.
Майже паралельно з секуляризацією соціального світу відбувається „обезбожнення” світу фізичного. Для деїстичних учень Бог зводиться здебільшого до першорушія та впорядника світу, проте перестає бути Тим, Кого прагне всесвіт. Тепер це тільки рушійна, але не цільова причина світу. Світ не потребує постійного онтологічного підтримування себе в своєму бутті іззовні. Новочасний механіцизм є в цьому плані вельми показовим. Бог перестав бути метою світу – а відтак став гіпотезою, якої природничники на кшталт Лапласа не потребують. Від деїзму до атеїзму – один крок.
Якщо певне А не є метою існування В, А стає для В лише гіпотетичним, а відтак від нього в принципі можна відмовитися, не погрішивши проти істини. Кантівська ідея Бога – лише поступка природі людини: людина не може керуватися лише чистим моральним законом, ставлення до якого вимагає тільки поваги, вона потребує ще й мети власного воління. (Тоді ангелам не обов’язково вірити в Бога? Ні: очевидно, вони мають-таки здатність безпосереднього інтелектуального споглядання. Однак ангели – ще одне припущення.) Вищою метою, найбільш відповідною формальному законодавству чистого розуму, є загальне благо, що вимагає не поваги, а любові, гарантувати ж загальне благо за допомогою концепту справедливості (відповідності щастя в світі та гідності бути щасливим) має Бог (див. [5, 8-10]). (Пор. кальвінівське: „Його (Писання) метою є... вселити в серце любов до справедливості, до якої ми за своєю природою зовсім не схильні” [4]). Таким чином, лише завдяки кантівській поступці Бог певною мірою зберігає телеологічний аспект по відношенню як до людини, так і до світу. Кантові вдається виправдати християнство в світі, що рухається в напрямку секуляризації. Однак це лише дещо загальмовує описану вище тенденцію.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вебер М. Протестантська етика та дух капіталізму / – К.: Основи, 1994. – 259 с.
2. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: Основи, 1998. – 532 с.
3. Грицанов А.А. Деизм // История философии: энциклопедия. – Минск: Интерпрессервис, Книжный дом Минск, 2002. – С. 287-288.
4. Кальвин Ж. О христианской жизни // http://www.vehi.net/kalvin
5. Кант И. Религия в пределах только разума // Соч.: в 8 т. – Т. 6. – М.: Чоро, 1994. – С. 5-222.





Bitcoin 1EwRWppD6T4TDCbxzV5xcyhFZZvM8HgE7A
Ether 0x79Fa0028DC53a3b747E816E8A9781eB4e27FFE6a
Bitcoin Cash qzvwfruqukvvp3lr0xcp8wtu343vnp47ggcmpula6d
Stellar GD7NEP6H47YJFQDCYJL77RYGVB4PIGG4OGLTAOVBZWG274J5EEOOCDU5


Если у кого-то возникнет желание что-то написать редакции сайта - предлагаем это сделать на мейл theologykievua@ukr.net

Спасибо.
Переглядів: 1234
Функція коментування доступна тільки зареєстрованим користувачам. Будь ласка, увійдіть або зареєструйте собі еккаунт.
<< Назад Наверх
АВТОРИЗАЦІЯ
 
Реєстрація Забули пароль?
ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ
15 Жовтня 2022, 15:50
Kondratio
12 Жовтня 2022, 18:37
Kondratio
15 Вересня 2022, 20:49
Kondratio
10 Квітня 2022, 16:12
Kondratio
25 Грудня 2021, 12:09
Kondratio
19 Листопада 2021, 00:38
Kondratio
22 Вересня 2021, 16:12
Kondratio
22 Вересня 2021, 16:06
Kondratio
Вчора, 04:14
Kondratio
4 Серпня 2021, 16:54
Kondratio
©2006-2024 - Український Богословський Сайт