Український богословський сайт Контакт
ГОЛОВНА ПУБЛІКАЦІЇ БІБЛІОТЕКА АУДІО ВІДЕО ФОТО ФОРУМ БЛОГЕРИ ОСВІТА
релігієзнавство 
04.07.2015 (Велика епоха)
Сповідувати християнство у Китаї все небезпечніше
Джошуа Філіп
Християни у Китаї зараз вступають у небезпечну зону: ця релігія набуває популярності, а в умовах правління атеїстичної компартії Китаю це означає проблеми.

За деякими оцінками, у Китаї зараз налічується до 100 мільйонів християн. Ця цифра є важливою — Фалуньгун практикувало теж близько 100 мільйонів людей, коли китайський режим почав жорстоке переслідування цього мирного вчення, яке базується на істині, доброті й терпінні.

Річ у тім, що, як і з Фалуньгун, коли почалося переслідування у 1999 році, кількість християн у Китаї може зараз перевищити 85 млн членів компартії Китаю.

І китайський режим вже нарощує своє придушення християн.

New York Daily News повідомив напередодні Різдва, що в одній лише провінції Чжецзян влада Китаю демонтувала хрести із понад 400 церков.

У різдвяний тиждень у чжецзянському місті Веньчжоу, повідомляє Daily News, китайський режим заборонив усі святкування Різдва у дитячих садках і початкових школах.

«Раніше в нас були інструкції щодо іноземних свят, таких як Різдво, але цього року ми вперше дали більш чітке повідомлення», — цитує Daily News чиновника у сфері освіти.

Але найважливішим у цій новині є дещо приховане.

У серпні китайський режим змусив християнських пасторів і богословів взяти участь у національному семінарі у Пекіні, згідно з Daily News. І на тому семінарі їх проінструктували, як уберегти християнську віру від іноземного впливу та адаптувати її до Китаю.

Уберегти християнську віру в Китаї «від іноземного впливу» є фразою із підтекстом. Формулювання тут є важливим і бере свій початок від того, коли китайський режим знищував традиційні релігії і створював свої власні їх версії, щоб замінити знищені релігії.
Нові релігії

У 1950-х роках компартія Китаю перебувала у процесі знищення всієї традиційної культури і віри. Коли компартія Китаю заарештовувала і вбивала буддійських настоятелів і даоських священиків, вона заснувала дві організації, що створили її власну версію цих релігій.

Для буддизму компартія Китаю у 1952 році створила Китайську буддійську асоціацію. Для даосизму у 1957 році — Китайську даоську асоціацію. Обидві нові асоціації почали просувати змінені форми цих традиційних релігій, де було викинуто багато основоположних речей. Обидві організації також заявили, що «підкоряються вождю Народного уряду».

Тих, хто відмовився прийняти ці змінені релігії, піддали переслідуванням. «Велика Епоха» відзначила у своїй редакційній серії статей «Дев'ять коментарів», яка отримала багато нагород: «Буддистів і даосів, які залишилися відданими і дотримувалися заповідей, затаврували як контрреволюціонерів або членів забобонних сект і таємних товариств».

Під революційним гаслом про очищення буддистів і даосів їх садили у в'язницю, примушували до «перевиховання шляхом праці» або навіть страчували, наголошується у «Дев'яти коментарях».
Церква Трьох «само-»
У 50-ті роки християнство та католицизм у Китаї, як і буддизм і даосизм, теж зазнали змін* — і це бере своє походження від політики компартії «захист віри від іноземного впливу».
* Для буддизму й даосизму були створені асоціації, що підкоряються компартії; вони стали просувати змінені форми цих традиційних релігій, викинувши багато основоположних речей — прим.ред.
Ця фраза бере початок від церкви Трьох «само-», що була заснована у 1950 році У Яоцзуном, членом постійного комітету Політичної консультативної конференції китайської компартії.
Ця нова церква базувалася на ідеї незалежності від іноземного впливу та принципах «самоврядування, самоокупності та саморозповсюдження».
У Яоцзун також відкидав віру в чудеса, які творив Ісус. «Велика Епоха» відзначала у «Дев'яти коментарях»: «Невизнання чудес Ісуса дорівнює невизнанню Царства небесного Ісуса. Як людина може вважатися християнином, якщо навіть не визнає Небесного царства, у яке вознісся Ісус?»
Коли У Яоцзун увійшов до Будинку народних зборів, зазначається у «Дев'яти коментарях», «він, мабуть, зовсім забув слова Ісуса: „Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю і всіма думками твоїми. Це перша і найбільша заповідь“ (Матвій, 22:37—38) „Отже, віддавайте кесарю кесареве, а Богу Боже“ (Матвій, 22:21)».
По суті, подібно до того, як КНР зробила із буддизмом і даосизмом, він хотів створити нову релігію, яка перебуває «під владою вождя Народного уряду». Так, католикам у Китаї заборонено визнавати Папу.
Інше джерело влади
«По суті, атеїстична компартія настільки занепокоєна зовсім не релігією, — написало британське видання The Guardian у нещодавній статті про придушення китайським режимом християн, — а самим фактом того, що релігійні люди визнають інше джерело влади і, таким чином, уже потенційно є загрозою державі».
«Звісно, це було проблемою й Ірода — і причиною того, чому він відправив своїх солдатів мучити і вбити дитину, яка народилася у місті царя Давида, — зазначає видання. — Справді, коли християни кажуть, що Ісус є Господь і Цар, вони роблять політичну заяву: кесар ним не є. Це питання того, кому ти, зрештою, відданий. Не дивно, що китайська влада стурбована».
Нещодавній розвиток подій із християнством у Китаї має важливе значення. Традиційні християнські групи, які переслідуються зараз у Китаї, є частиною руху Домашніх християн. Останні не слідують державному різновиду релігії.
Більш жорстке придушення дозволених церков, релігійних символів і релігійних свят свідчить про те, що режим усе більше обмежує цю релігію і її традиції.
Ризик іще більших гонінь
Якщо піти далі, то питання буде полягати в тому, чи зможе китайський режим змусити китайських християн практикувати його модифікований різновид християнства, або християни Китаю вирішать слідувати немодифікованій версії релігії, ризикуючи зазнати ще тяжчого придушення.
The Guardian запитує: «Якби у християнства не було впливових друзів за кордоном, то китайська держава репресувала б його так само, як він репресує Фалуньгун?»
Відповідь не є такою простою. Насправді у Фалуньгун багато прихильників за кордоном, але навіть цього не було достатньо, щоб зупинити компартію.
Палата представників США прийняла свою першу резолюцію, що засуджує переслідування китайським режимом Фалуньгун, 18 листопада 1999 року, незабаром після того, як 20 липня 1999 року Пекін почав ці репресії. Нижня палата парламенту відтоді ухвалила ще три резолюції — у 2002, 2003 і 2010 роках.
Фалуньгун отримав аналогічну підтримку від ООН, урядів цілої низки країн, Міжнародної амністії і Human Rights Watch, які теж засудили придушення цього вчення в Китаї.
У 1999 році, коли почалося переслідування Фалуньгун, була певна перепона, через яку міжнародне співтовариство не тиснуло на Китай. Зокрема, комуністична партія в той час запустила потужну пропаганду, поширивши неправдиву інформацію про це вчення, а тоді про нього ще мало хто знав за межами Китаю.
Компартія зміцнила свою кампанію пропаганди за допомогою тиску на іноземні ЗМІ, аби ті не висвітлювали інформацію про Фалуньгун — гоніння, які торкнулися кожного 12-го китайця, і залишаються сьогодні однією з найбільших проблем у житті країни. Один із нещодавніх прикладів — у квітні режим змусив популярне американське видання Reader's Digest видалити статтю (за публікацію поза Китаєм) через те, що там згадувалося переслідування Фалуньгун.
Залишається лише спостерігати, що станеться далі: чи спробує китайська компартія переконати зовнішній світ, що незалежні християнські громади якимось чином становлять небезпеку для країни, а також чи зможе вона ввести в оману чи змусити замовкнути ЗМІ за кордоном.
Теги: Китай
Переглядів: 616
Функція коментування доступна тільки зареєстрованим користувачам. Будь ласка, увійдіть або зареєструйте собі еккаунт.
<< Назад Наверх
АВТОРИЗАЦІЯ
 
Реєстрація Забули пароль?
ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ
4 Травня 2019, 17:06
Редакция
14 Квітня 2019, 01:25
Kondratio
25 Березня 2019, 01:43
Kondratio
23 Березня 2019, 16:59
Kondratio
17 Березня 2019, 00:21
Kondratio
26 Лютого 2019, 17:35
Kondratio
26 Лютого 2019, 16:49
Kondratio
26 Лютого 2019, 16:44
Kondratio
19 Грудня 2018, 00:27
Kondratio
Вчора, 23:55
Kondratio
©2006-2019 - Український Богословський Сайт